Читачі про роман Валентина Тарасова "Полоненик"

 Ну хто, як не читачі, можуть порадувати автора відгуками на його роман?

Катерина Костюк

Пане Валентин, приймайте до майбутнього дня Янгола маленький подарунок. Надзвичайно вдячна Вам за ще одну цікаву книгу. Звичайно, трішки своєрідну за жанром та сюжетом. Написану, як на мене в такій цікавій, дещо місцями велемовній манері, властивій у спілкуванні мешканцям Сходу. І в той же час неймовірно атмосферну. Я довго думала: чи читала роман, чи дивилася фільм. В моїй уяві все ж переважило останнє(не даремно в основу сценарій покладений). Одразу скажу, що на головну роль Полоненика я "бачу" молодого актора з Франківська І. Бліндара. А Гірей- бей- це тільки Ахтем Сеїтаблаєв.

Ну а Ви особисто, пане Валентин, вкотре довели заслужене звання Українського Я.Л.Вишневського своїм знанням жіночої психології та точною характеристикою непередбачуваності у вчинках.

viki_bookslove

Що краще, кохання в неволі, чи воля без кохання? Як ви гадаєте?

Захоплюючий роман, від якого неможливо відірватися.

Сюжет роману розгортається наприкінці 15 та на початку 16 століття в Криму.

Головний герой - Андрій, молодий ченець, який все своє життя провів в монастирі та завжди мріями відлітав за межі святині.

Та сталася така подія, яка перевернула життя хлопця з ніг на голову. На монастир нападають кочівники, які забирають людей на продаж в рабство. Всіх мешканців монастиря було жорстоко вбито, а Андрія разом з іншими селянами, забирають в полон.

Дні та ночі минають в холоді та голоді. Марна спроба втечі,коли хлопець мало не лишився життя. Та рабство.

Його продали в рабство багатій жінці, лише для того, щоб задовольняти її інтимні забаганки

Але доля повертається так, що він безмежно закохується Тільки в іншу

Це було надзвичайно

Я в захваті від мови автора, вона прекрасна. Рідко буває так, але при читання роману я, можна сказати, відчувала все «на своїй шкірі». Автору на всі 100% вдалося передати словами всю ту атмосферу, всі почуття та відчуття.

А як описана природа мммм....

Якщо ви бажаєте поринути в епоху давнього Криму, я щиро раджу вам прочитати саме цей роман.

Наталия Ширман

У полоні свого серця...

Це назва третього і останнього розділу нового роману

Валентин Тарасов "Полоненик". Найбільш непередбачений, вражаючого до сліз, не думалося і не гадалося мені,що виникне такий фінал.

Читаючи цей чудовий роман, я полинула у вир думок про наше людське буття.

Чи не є ми в реальному житті рабами своїх звичок?

Чи не є ми заручниками почуттів невзаємного кохання?

Чи не втрачаємо час на рутинній і не любій роботі,що зовсім не приносить задоволення?

Чи гаруємо на людину, що використовує вас на повну, вичавлючі як лимон,а потім викидиє, як перероблений матеріал?

Чи сидимо,як ті монахи в чотирьох стінах,і мріємо про щось величне і неосяжне, не прикладаючи ніяких зусиль для досягнення мети?

Чи маємо ми вірних друзів,що не заздрять, а люблять і щиро радіють за тебе, не шукаючи користі?

Кожен роман @vslentyn_tarasov наштовхує на такі міркування і дає відповідь для самого себе,що є істинним для нас!

Валентине Миколайовичу, дякую Вам, за Ваш талант!

Ви є справжнім майстром слова, що вражає та надихає!!!

Галина Соколишин

Я теж тільки закінчила читати роман "Пленник". Прочитала за два вечори. Чудовий стиль написання, гарні сюжетні лінії... Мені сподобалась і одна з головних героїнь Зарифе. Надзвичайно цікавий роман. Стиль письма подібний до Сімони Вілар, яку я теж обожнюю . Хотілося б , щоб були поділені частини на менші розділи ( можна без назви, а тільки цифра ). Так легше для читання та запам'ятовування. Раджу всім прочитати, не пожалієте. Чудовий автор.

Лилия Лилия

Так співпало, що саме у день святого Валентина перегорнула останню сторінку «Полоненика».

Мені сподобалось.

Ще раз (вкотре!!!) переконалася, що життя наше виткане з протиріч. Та якби їх не було, то не було б і того кохання...

Сторінка остання перегорнута, дочитане останнє речення, але таке відчуття, що наступним повинно бути: «Далі буде...

"Доброго дня. Прочитала книгу. Для мене щось нове. Хочу перечитати всі ваші книги. А вам бажаю глибокого натхнення і легкого пера."

Vera Gribinevich

Дякую сестрі Любі за подаровану книгу, а Вам велике спасибі за такий чудовий роман"Полоненик" Отримала велике задоволоння від прочитаного. Цікавий, легко читається можна сказати на одному подиху. Люблю такі романи, і бажаю Вам успіхів, творчоі' наснаги, нових романів!!!

Таня Васильчук

Роман прочитала за три дні. Не могла відірватись! Подія за подією і неможливо передбачити, що буде далі, тебе постійно тримає в напрузі і хвилюванні за головного героя! Ця книга для тих, хто хоче відпочити душею, поринути у світ пригод і кохання. Дякую, Валентине! Пишіть ще!

Ольга Савинская

З великим задоволенням прочитала всі ваші романи. Чекаю на нові

Александра Дейнека


  Спасибо за роман "Пленник", очень интересный. Советую почитать