Валентин Тарасов на "Коронації слова" 2014

 

Отакої! Виявляється можно не номінуватися й не подавати твір на Вручення Найпрестижнішої літературної премії країни «Коронація слова - 2014», й отримати нагороду! Таке ось диво сталося зі мною! В рамках "Коронації слова" відомий український письменник Андрій Кокотюха започаткував свою премію "Золотий пістоль" за кращій чоловічий роман.
                                   
Й цього року він відійшов від правил, та відзначив й мене вже за виданий роман "Чеслав. В темряві сонця" (російською "Чеслав. Воин древнего рода") Видавництва Книжный Клуб "Клуб Семейного Досуга".

 

Я трошки навіть отетерів від несподіванки! Дякую Андрію! Дякую Коронації!

То ж дива стаються! П"ята нагорода від Коронації! Кращій чоловічій роман! Побажаю собі, щоб нові романи побачили світ й знайшли свого читача!

 

Рецензія Андрія Кокотюхи на роман "Чеслав. Ловец тени"

Першу книгу з серії про юного русича Чеслава, кращого слідопита свого селища, відзначено серед кращих вітчизняних детективів минулого видавничого сезону. Очевидно, будуть ще історії з цієї серії. Але в цілому оцінюючи «Ловця тіні» досить позитивно, мушу зазначити: твір втрачає через відмову видавця від української версії.

«Чеслав. У темряві сонця» українською неприховано орієнтований на чоловічу аудиторію. З цього приводу дівчата – рецензентки навіть критикують автора за шовінізм та споживацьке ставлення до жіночих персонажів. Нічого не міняється і в «Чеславі-2». Проте реконструюючи й описуючи дохристиянську епоху російською, автор або враховуючи критику, або – мимоволі, але значною мірою змінює тональність. Як наслідок, похмура казка місцями перетворюється на пісню гусляра. І зникає жорсткість, прикметна для дебютного твору. Втім, якщо мета – доспіватися до жіночої аудиторії та заодно пожаліти її, автор свого досягнув.
З рішень, котрі позитивно працюють на сюжет, варто відзначити містичний флер головної інтриги. Розвиваючи сюжет у декораціях прадавніх язичницьких часів, Валентин Тарасов використовує інструментарій готичних романів. Юному Чеславу та його другові Кудряшу, котрий грає при давньоруському Голмсові роль доктора Вотсона, доводиться кидати виклик темним силам. Та розгадати, що це за прокляття тяжіє над будинками, де зупинялися на нічліг двоє загадкових мандрівників.
Спершу їх прихистила родина Кудряша. Майже відразу після того, як подорожні поїхали далі, всі вони згорають разом із будинком. До того ж перед смертю на людей нападає якась небезпечна пошесть. Волхв Колобор поспішає оголосити це та інші місця, вражені нечистою силою, недоторканими. Але для Чеслава всі згарища – насамперед місця скоєння злочину. Тож він порушує табу волхвів заради встановлення істини.
Тут, за законами жанру, сищик повинен увійти в жорсткий конфлікт із Колобором, чий авторитет у селищі беззаперечний. Проте, на відміну від першого роману, Чеслав не веде боротьбу на два фронти, будучи водночас героєм та жертвою. Це дещо знижує загальний градус напруги порівняно з попереднім твором. Компенсує доволі мирне співіснування непокірного юнака з «начальством» серія загадкових замахів – смерть чигає на Чеслава до десятка разів протягом усієї оповіді.
Як на мій смак, із постійними загрозами життю, з яких сищик досить швидко виходить неушкодженим, автор дещо перебирає. Проте ближче до фіналу все стабілізується, і сто останніх сторінок повертають сюжетові драйв та традиційну для детективів напругу в очікуванні розв’язки. Адже Тарасову дуже добре вдається дурити навіть вибагливого читача, показавши всіх імовірних убивць від самого початку, а потім поступово знімаючи явну підозру з кожного. Аж поки лишається єдиний та неповторний суперлиходій.
Окремої уваги вартий мотив. Подорожні, котрі нібито принесли за собою шлейф прокляття, прийшли здалеку і сповідують іншу, ніж наші предки-язичники, віру. Не складно зрозуміти: вони християни. Незнайоме лякає. Тому злочин, котрий маскується під розгул потойбічних сил, насправді переходить у площину світоглядних протистоянь. Замість того, аби поговорити з людьми та розібратися, в чому суть їхньої віри, чужаків негайно записують у вороги. Демонізують, представляють служителями темних сил. Нічого не нагадує з сучасного життя? В будь-якому разі, Валентин Тарасов пропонує не лише історичний детектив, а й несподівано актуальний роман.
http://bukvoid.com.ua/criminal//2014/04/29/175600.html