четверг, 18 февраля 2016 г.

Черновцы. Чудесный город.

Люблю бывать в этом городе. Бывал уже не раз, но как-то постоянно остается ощущение, что я его так и не знаю, что не успеваю увидеть, познать, понять, полностью почувствовать. И потому тянет приехать туда еще раз, и еще, и еще.
И конечно же сохранившаяся еще со времен австрийского прошлого архитектура делает этот город таким притягательным. Делает его обличье таким замечательным и оригинальным.
В этот приезд опять удалось охватить лишь исторический центр. Но он и стоит того. Каждое здание - как лицо характерного героя в исторической пьесе: и нарядно, и замысловатое, и с перчинкой, и с изюминой.
Университет, театр имени Кобылянской, ратуша и многое , многое другое....
Я обязательно вернусь туда, надеюсь, еще не один раз!

Люблю бувати в цьому місті. Бував вже не раз, але якось завжди залишається відчуття, що я його так і не знаю, що не встигаю побачити, пізнати, зрозуміти, повністю відчути. І тому тягне приїхати туди ще раз, і ще, і ще.
І звичайно ж архітектура, що збереглася ще з часів австрійського минулого, робить це місто таким привабливим. Робить його обличчі таким чудовим і оригінальним.
Цього разу, в цей приїзд, знову вдалося охопити лише історичний центр. Але він і вартий того! Кожна будівля - як обличчая характерного героя в історичній п'єсі: і нарядне, і мудре і з перчинкою, і з родзинкою.
Університет, театр імені Кобилянської, ратуша і багато, багато іншого ....
Я обов'язково повернуся туди, сподіваюся, ще не один раз!
А це ось Чернівці очима творчої групи нашої програми і моїми.

I like to be in this city. I have been many times, but somehow it always remains the feeling that I did not know and did not have time to see, to know, to understand, to feel full. Therefore pull to come back again and again and again.
And of course, preserved from the time of the last Austrian architecture makes the city so attractive. It makes his appearance so remarkable and original.
On this trip again failed to reach a historic center. But he's worth it. Each building is - as the face distinctive character in the historical play: and smartly, and intricate and spice and raisins.
University name Kobylianska Theatre, City Hall, and much, much more ....
I will definitely be back there, hopefully more than once!
And it's Chernovtsy eyes of the creative team of our program and mine.

А это вот Черновцы глазами творческой группы нашей программы и моими.

вторник, 26 января 2016 г.

Львов. Музей "Шевченковский гай".

В пору золотой осени побывали со съёмочной группой программы "Жди меня. Украина" во Львове. Очень нравится этот город и его историческое наследие.  И хоть я в этом замечательном городе бывал уже многократно, но вот в музее архитектуры и быта "Шевченковский гай" побывал впервые.
Впечатление.... Будто попадаешь в прошлое нашего народа, живо ощущаешь: как жили наши предки в прошлые века. Здесь и храмы, церкви и хаты, и хозяйские постройки из разных регионов Западной Украины.
Кроме того здесь в хатах рассказывают о ремеслах и проводят мастер-классы по различным рукоделиям.
Туристам есть что посмотреть, и что попробовать...
Надеюсь еще не раз побывать в этом музее. А пока что на память о нем, оставляю здесь снятое нами видео.

В північно-східній частині древнього Львова, недалеко від Високого замку, у мальовничому парку, що зветься Шевченківський гай, знаходиться одна з найбільших перлин міста - Музей народної архітектури та побуту у Львові.
Враження, що потрапляєш в бувальщину нашого народу, розумієш: як жили наші пращури.
Тут й храми, й церкви, й господарські будівлі з різних регіонів Західної України. Це Бойківщина, Лемківщина, Гуцульщина, Волинь, Поділля, Полісся, Буковина, Покуття, Закарпаття і Львівщина. Серед них хати, найстаріші з яких збудовані у 1749, 1792, 1812, 1846, 1860 роках
А почалося все....
1930 рік – в невеликий ліс у Львові перенесли визначну памятку української народної архітектури – Миколаївську церкву 1763 року з с. Кривки Турківського району. Дана памятка була перевезена стараннями метрополита Андрея Шептицького та відомого українського Михайла Драгана і дала початок ідеї створення Львівського музею.

суббота, 26 декабря 2015 г.

Щедрівки. Ясіня.

Наше відрядження до селища Ясіня Закарпатської області відбувалося напередодні Нового 2016 року. Й ми, звичайно, не могли не скористатися можливістю послухати, й потім показати своєму глядачу щедрівки від дітей та молоді цього краю.
Вони готові були дати хіба що не цілий концерт для нас. Та я, як режиссер, вимушений був вибрати щось невеличке.
Така вже режисерська задача.
Й ось ділюся зі світом.

Наша командировка в селение Ясиня Закарпатской области состоялась в канун Нового 2016 года. И мы, конечно же, не могли не воспользоваться возможностью послушать, и потом показать нашему зрителю щедривки, спетые детьми и молодёжью этого местечка.
Они готовы были дать целый концерт для нас. Но я, как режиссер, вынужден был был выбрать что-то лаконичное.
Такая уже у режиссера задача.
И вот делюсь с вами.

пятница, 25 декабря 2015 г.

Музыки. Ясиня.

В зйомках нашої програми прийняли участь молоді музики з Ясінянської школи мистецтв. Не дивлячись на зимну погоду вони грали стільки, скільки треба було для запису. Й мені захотілося, щоб їх побачило й почуло як можно більше людей. Звуки Карпат та спадок нашого народу. Запальна музика народних інструментів захоплює та тягне до танку!
Талановита наша країна й ось такими юними музиками.

В сьемках нашей программы приняли участие молодые музыканты школы искусств местечка Ясиня. Зажигательная музыка народных инструментов захватывает и прям тянет пуститься в пляс!
Талантлива наша земля й вот такими юными музыками.

четверг, 24 декабря 2015 г.

Ясиня. Карпаты. Зима.

Карпаты....
Одно только слово порождает сразу массу образов и фантазий, связанных с ним. У каждого они свои, персональные: в силу уже виденного ранее или в яркости представления о том, какими они могут быть.


Зимние Карпаты...
Уже не раз бывал в эту пору в карпатских краях, и каждый раз нахожу в них новые оттенки их красоты.
В этот раз побывали с программой в местечке Ясиня Раховского района Закарпатской области. Конечно, дни были посвящены напряженной работе, сьемкам, но при этом невозможно было не очаровываться окружающей тебя природой.

Где-то там, наверху, находится горнолыжный курорт, а вот на подступах к нему тоже не мало восхительного. Селение Ясиня гостеприимно встречает гостей, демонстрируя им свои достопримечательности. И все это под ворчание Черной Тисы.

Карпати...
Одне тільки слово породжує велику кількість образів та фантазій, пов'язаних з ним. У кожного вони свої, персональні: виходячи з вже баченого раніше або з яскравості уяви про те, якими вони можуть бути.
Зимові Карпати...
Вже в котре бував в цю пору в карпатських краях, й кожного разу знаходжу в них нові відтінки їх краси.
Цього разу побували з програмою в містечку Ясіня Рахівського району Закарпатської області. Звичайно, дні були присвячені напруженій роботі, зйомкам, але при цьому неможливо було не зачаруватися навколишньою природою.
Десь там, нагорі, знаходиться гірськолижний курорт, а ось на підступах до нього теж не мало захопливого. Селище Ясіня гостино зустрічає гостей, демонструючи їм свої принади. Й все це під незле гарчання Чорної Тиси.


среда, 16 сентября 2015 г.

Давнее фото.

Случайно обнаружил в интеренете свое давнее фото... Нахлынули воспоминания... Только закончил театральный институт, первый год работы актером в театре Днепропетровска, снялся в нескольких фильмах, первые пробы пера в драматургии. Впереди столько всего! Столько мечтаний, творческих задумок, желаний, достижений! Юношеская окрыленность!... Сладкие воспоминания...

Випадково натрапив в інеті на своє давне фото... Навіяло... Тільки закінчив інститут, перший рік у театрі Дніпропетровська, знявся в декількох фільмах, почав проби пера, як драматург. Попереду стільки всього! Стільки мрій, творчих задумів, бажань, досягнень! Юнача окриленість!... Солодкі спомини...
 

понедельник, 25 мая 2015 г.

Кайдашева сім'я. Фільм-ділогія.

Багато хто з тих, хто цікавиться українським кіно певно вже бачив фільм "Кайдашева сім'я" за творами Нечуй-Левицького, знятого режисером Влодимиром Городько, й де я зіграв одну з головних ролей Лавріна. Та не всі знають, що це фільм - ділогія, й другу частину, другу серію бачили лише одиниці.
Та ось з"явилася можливість тепер подивитися не тільки першу, а й другу частину, тим, кому це буде цікаво. То ж це по-суті - прем'єра другої серії!
У фільмі знімалися чимало цікавих українських акторів. А головні ролі зіграли: Богдан Ступка (Кайдаш) Людмила Лобза (Кайдашиха) Валентин Тарасов (Лаврін) Т. Кришевич (Мелашка) С. Кучеренко (Карпо) О. Гарашук (Мотря).
В другий серії зіграв одну з своїх останніх ролей Броніслав Брондуков.
Гарного перегляду, шановний глядаче!